Євангеліє від Фоми

Євангеліє від Фоми (апокриф), котрого прийнято вважати братом-близнюком Ісуса, описує дитячі роки Ісуса Христа. У цьому Євангелії розповідається як маленький Ісус порушував релігійні заборони на шабат, ліпив із багнюки (глини) горобців і “оживляв” їх, прокляв умертвивши двох дітей і засліпив їх батьків. Вже будучи дорослим, Ісус прокляв Агасфера, порушував шабат – “зцілив” сліпого хлопчика в суботу… Фарисеї вважали “чудеса” Ісуса чаклунством.

Якщо Ісус “творив диво” від імені бога, навіщо він виконував ритуал: плюнув у багнюку і прикладав її до очей, повертаючи зір хлопчику, а не поклав руки, промовив молитву..?

Багато таємниць Ти нам відкрив; мене ж вибрав із усіх учнів і сказав мені три слова, ними ж я полум’янію, але іншим сказати не можу

Про «Євангеліє від Фоми» як про текст гностичного кола писали Іполит Римський та Оріген у 230-ті роки. Кирило Єрусалимський (315—386) називав його одним із ключових текстів маніхейців, вважаючи автором апокрифа одного з учнів Мані.
Сучасні вчені схильні датувати створення апокрифу 60-140 роками.
У Євангелії від Фоми (Хоми) описуються дитячі роки Ісуса Христа.
Ісус не дотримувався шабату-творив “чудеса” у суботу, порушуючи релігійні заборони. Маленький Ісус прокляв двох дітей і засліпив їхніх батьків, вже будучи дорослим, Ісус прокляв Агасфера. Фарисеї “обґрунтовано” вважали “чудеса”, що творяться Ісусом, чаклунством.