Про походження життя на Землі. Міфічні істоти

Гіпотези про походження людства:

• Релігійна (креаціонізм¹) – надприродна (створення всього сущого Богом, у т.ч. людини, за образом і подобою своїм). Релігійна (креаціонізм) – надприродна (творення всього сущого Богом, у т.ч. людини за образом і подобою своїм). До цієї ж гіпотези можна віднести “Інтелігентний (розумний) задум²“;
• Наукова (Теорія еволюції Дарвіна) – випадковий збіг обставин які призвели до зародження примітивного життя, яке за мільярди років еволюціонувала в розумне життя (Homo Sapiens). Різновиди еволюційної теорії: Ламаркізм (успадкування набутих ознак) – теорія Ламарка була популярною в XIX столітті і Пунктуалізм (стрибкоподібна еволюція)- автори Стівен Джей Гулд та Найлс Елдрідж (1970-і);
• Космічна теорія має кілька своїх “версій”, але з урахуванням теорії Палеовізіту не суперечить, а лише заповнює прогалини в попередніх двох теоріях:

1. Теорія палеоспермії – занесення життя з космосу. Мікроорганізми позаземного походження. Життя на Землі виникло в результаті попадання найпростіших форм життя разом із метеоритами з далеких (чи не дуже) Галактик, далі включився у роботу процес еволюції чи процеси з наступного пункту; концепція спрямованої панспермії, запропонована ще у 1970-х нобелівським лауреатом Френсісом Кріком та хіміком Леслі Орджелом. Професор Імперського коледжу Лондона Роберт Ендрес поділився своїми науковими дослідженнями, спираючись на математичні моделі теорії інформації та алгоритми штучного інтелекту. За його розрахунками, ймовірність мимовільного зародження протоклітини на ранній Землі практично незначна. Для цього потрібно близько мільярда біт структурованої інформації – можна порівняти зі складними комп’ютерними програмами. При природному розвитку подібний процес зайняв би довше, ніж існує сам Всесвіт. Ендрес висунув дві можливі версії: або існують невідомі фізичні закони, що прискорюють формування життя, або на ранньому етапі відбулося зовнішнє втручання.
2. Життя на Землі створили прибульці високорозвиненої цивілізації, які згадуються в древніх релігіях, як “Боги”. Ці “Боги”-прибульці могли повністю з нуля створити життя “за своїм образом і подобою” або використовувати якийсь “вихідний матеріал”, який вже існував на планеті (як приклад-примати), додавши до нього свої ДНК або т.п (“Бог вдихнув душу у свій витвір і людина ожила”) – про це говорить теорія Палеовізіту з якою докладно можете ознайомитися в роботах Еріха фон Деннікена або Едвіга Арзуняна.

Щодо можливості існування інопланетян у Ватикані існує позиція: “Бог-творець і цілком міг створити життя на інших планетах, у т.ч. розумне, і не схоже на нас. При цьому Бог зовсім не зобов’язаний був про це інформувати людину”. Ким би не були ці “творці”, але вони цілком могли не обмежуватися створенням лише одного розумного виду істот, у такому разі древні легенди та казки про леприконів, хоббітів, ельфів, гномів, кентаврів, та інших фантастичних істот, можуть бути не просто вигадкою…
Перші люди еволюціонували точно так само, як і їхні предки- в процесі природного відбору: вижили найбільш пристосовані, сильніші, розумніші, агресивніші і можливо везучі… А менш “пристосовані” типу ельфів, кентаврів, або зникли зовсім, не витримавши боротьби з іншими видами і природою, або віддали перевагу іншому шляху розвитку, який передбачав уникати, приховуватись від небезпечних для них людей…… Можливий також той варіант, що інші форми життя були “переселені” в інші придатні для їхнього виживання світи.
PS: щодо теорії еволюції хотілося б додати, що є така наука “футурологія” – вивчення того, як розвиватиметься людське суспільство, життя на планеті Земля і сама людина. Так от багато футурологів і припускають, що “прибульці” яких нібито найчастіше зустрічають “контактери”, так звані “сірі” – наші далекі нащадки, що прилітають до нас з далекого майбутнього і саме так, еволюціонувавши під впливом багатьох факторів, виглядатиме людина через тисячі чи мільйони років…

1. Креаціонізм – це релігійне та філософське вчення, згідно з яким світ, людина та всі живі істоти були створені вищою, надприродною силою (Богом, духами) внаслідок божественного акту творення. У найширшому сенсі креаціонізм включає велику кількість різноманітних релігійних поглядів, які різняться у своєму прийнятті чи неприйнятті наукових пояснень походження та розвитку природних явищ, включаючи біологічну еволюцію. Креаціонізм як напрямок думки, що дискутує з сучасною наукою, походить від космогонічних міфів і до креаціонізму (креаціоністським уявленням) релігійних навчань. Креаціонізм у біології є антиеволюціоністською ненауковою концепцією сталості біологічних видів, яка розглядає різноманітність органічного світу як результат Божественного творіння. Концепція сформувалася наприкінці XVIII — початку ХІХ століття, поділялася поруч відомих вчених, але у процесі наукового розвитку витіснена еволюційної біологією. Сучасний креаціонізм зосереджений відмовитися від наукового натуралізму на користь надприродних пояснень походження біологічних видів. Він зародився у Сполучених Штатах як євангелічний напрям і набув поширення в інших країнах, зокрема через американських місіонерів. ↩︎
2. Розумний задум (англ. intelligent design, ID) — псевдонаукова концепція, один із різновидів креаціонізму, в рамках якої стверджується, що живі організми були створені якимсь «розумним творцем» у їхній нинішній (або близькій до нинішньої) формі. На підтримку цього твердження прихильниками «розумного задуму» наводиться низка наукоподібних аргументів, найпомітнішими з яких є «складність, що не спрощується» і «певна складність» (або «специфічна складність»).
   Концепція «розумного задуму» не має емпіричних обґрунтувань і не пропонує перевірених чи обґрунтованих гіпотез, і тому науковою спільнотою визнається псевдонауковою. ↩︎