Параноя Хемінгуея
Американський письменник, журналіст, лауреат Нобелівської премії з літератури 1954 року Ернест Хемінгуей часто скаржився, що за ним стежило ФБР, але друзі та сім’я вважали його параноїком.
За своє життя Хемінгуей пережив сибірку, малярію, рак шкіри, пневмонію та діабет.
Він вижив у двох авіакатастрофах, пережив розрив нирки, гепатит, розрив селезінки, перелом основи черепа. Розчавлений хребець зріс, і навіть не залишив його паралізованим. Він випивав по літру рому і віскі на день, крім вина. У результаті наклав на себе руки.
Мати Ернеста довела його батька до самогубства постійними сварками. Після закидала Хемінгуея листами, які Ернест, найчастіше, спалював не відкриваючи, він знав, там написана люта гидота про нього та його батька. Одного разу вона надіслала йому посилку, серед інших речей, там була стара двостволка, це була улюблена рушниця його батька Vincenzo Bernardelli, з якої той убив себе, через чверть століття, цією ж рушницею скористався Ернест.
Рано вранці 2 липня 1961 року поки дружина спала, Ернест пройшов у вестибюль свого будинку в Айдахо, дістав з шафи ту саму двостволку і застрелився.
Останнім часом Хемінгуей поринув у глибоку депресію та параною з приводу стеження. Йому здавалося, що за ним всюди стежать агенти ФБР, і що всюди розставлені жучки, телефони прослуховуються, пошта перечитується, банківський рахунок постійно перевіряється.
Він міг прийняти випадкових перехожих за агентів. Родичі відправили його до лікарні, де його лікували електрошоком.
Він переніс 11 психотерапевтичних електрошоків, після чого зателефонував своєму другу з телефону в коридорі клініки, щоб повідомити, що жучки розставлені і в клініці. Всі розуміли, що це марення, але ніхто не міг переконати його.
Після 13 сеансів електрошоку письменник втратив пам’ять та можливість творити.
Він покінчив життя самогубством наступного дня після свого 36-го лікування електрошоком. Минули десятиліття. По лінії закону про свободу інформації у ФБР було зроблено запит про Ернста Хемінгуея.
Відповідь: стеження було, жучки були, прослуховування теж було всюди. Його в чомусь там підозрювали у зв’язку з Кубою. No big deal, really. Прослуховування було навіть у психіатричній клініці, звідки він дзвонив, щоб повідомити про це.
Хемінгуей перебував під пильним наглядом. ФБР слідкувало за ним і прослуховувало його телефони протягом майже останніх 20 років його життя.
КДБ втратило до нього всілякий інтерес до кінця 1940-х років.
Джозеф Хеллер:
Якщо у вас параноя, це не означає, що за вами не стежать
P.S.: після виходу 1998 року на екрани х/ф “Шоу Трумана” з Джимом Керрі у головній ролі, у психіатрії з’явився новий діагноз (2008 р.): синдром Трумана.
Синдром Трумана (також відомий як «маячня Шоу Трумана») — це маячне переконання людини в тому, що його життя є реаліті-шоу, в якому він є головним героєм, а всі оточуючі люди є акторами. Цей термін, запропонований психіатром Джоелом Голдом та його братом-нейрофізіологом Яном Голдом.
Синдром не є офіційним медичним діагнозом і не входить до діагностичних класифікаторів, але описує форму психозу, що поєднує ідеї переслідування та величі.